Туберкульоз - бич сьогоднішнього часу. Прочитавши цю статтю можна дізнатися про симптоми, діагностику, лікування та профілактики цієї недуги. А також детально розібратися, чим відрізняється закрита форма туберкульозу від відкритої форми.
Туберкульоз - дуже серйозне і небезпечне інфекційне захворювання. Парадокс полягає в тому, що людина під час технологічного прогресу не може протистояти якийсь мікобактерії, відкритої ще в 1882 році Робертом Кохом.
Туберкульоз - це серйозне інфекційне захворювання, для якого характерне утворення специфічних вогнищ ураження в тканинах із загальною вираженою реакцією організму в цілому.
Найпоширенішим видом цього захворювання є туберкульоз легенів, хоча і не виключено ураження інших органів і систем. Збудник - мікобактерія туберкульозу (паличка Коха) людського типу, рідше пташиного або бичачого. Характерною рисою цього збудника є стійкість до умов навколишнього середовища. Більш того, мікобактерія туберкульозу здатна зберігати життєздатність навіть при мінусових температурах, але гине при впливі високих температур і прямого сонячного випромінювання.
Найпоширенішим шляхом зараження (90-95% випадків) спостерігається аерогенний (повітряно-крапельний) шлях передачі. Мікобактерії потрапляють в організм з пилом, краплями слизу і мокротиння. Також, не виключається зараження через продукти харчування і контактним шляхом. Дуже рідко зустрічається внутрішньоутробне інфікування при важкій формі хвороби, при ураженні плаценти або аспірації навколоплідних вод.
Факторами, які сприяють зараженню туберкульозом, можуть бути: погані умови життя, переохолодження, часті простудні захворювання, ослаблена імунна система, незбалансоване харчування, хронічна втома, наявність частих стресів, вогкість в житло.
Симптоми характерні для туберкульозу: відсутність апетиту, слабкість, різке зниження ваги без видимих причин, постійна субфебрильна температура (до 38 С), наявність постійного кашлю, можливо зі слідами крові у мокротинні, задишка, біль у грудях, нічна пітливість. Найчастіше на початковій стадії хворий не завжди звертає увагу на симптоми туберкульозу, посилаючись на втому. Виявити на ранньому терміні це захворювання допомагає щорічна флюорографія легень або рентгенологічне дослідження легенів.
Велике значення для раннього виявлення хворих серед дітей має туберкулін діагностика (проба Манту), суть якої полягає у внутрішньошкірне введення 0,1 мл туберкуліну, на місці введення залишається специфічний знак, який оцінюють через 48-72 години після введення. Прозорою лінійкою міряють поперечний розмір папули.
Позитивний туберкуліновий тест свідчить про наявність туберкульозної інфекції, а не про наявність захворювання. Якщо у дитини спостерігається різке збільшення (більше ніж на 5 мм в порівнянні з результатом попереднього року) папули після проби Манту, то це свідчить про інфікування мікобактеріями туберкульозу та необхідності пройти профілактичне лікування. У медицині існує кілька класифікацій туберкульозних форм, але головна з них це: закрита форма туберкульозу і відкрита.
Різниця полягає в тому, що хворий на закриту форму не несе небезпеки для оточуючих його людей, так як він просто носій інфекції і не виділяє збудника в навколишнє середовище. При відкритій формі туберкульозу, хворий несе реальну загрозу для оточуючих людей, так як при диханні і кашлі, він виділяє тисячі мікобактерій, здатних викликати туберкульоз.
У медицині закрита форма туберкульозу маркується так: БК-, а откритая- БК +. Зараз частіше зустрічається закрита форма туберкульозу, яка дуже добре піддається лікуванню, особливо, при ранньому виявленні. Але, складність при такій формі протікання хвороби, полягає в тому, що дуже часто хворий не приділяє належної уваги перших симптомів хвороби, що загрожує розвитком такого ускладнення, як плеврит (наявності в легенях рідини).
Не дивлячись на те, що хвороба при такій формі не змінює і не збільшує місце ураження тканин, вона переходить в хронічну форму, змінюючи фази активності і ремісії. Такий процес ускладнює лікування, важко піддаючись впливу навіть сильних антибіотиків. Лікування будь-якого типу туберкульозу складається з трьох основних фаз: стаціонарне лікування, диспансерний облік, санаторно-курортне лікування.
Також, потрібно враховувати, що таке серйозне захворювання не можна вилікувати за два тижні, лікування туберкульозу дуже тривале (від 6 місяців до 1 року), а потім роками потрібно піклуватися про своє здоров'я, щоб не допустити рецидиву. Всі кошти для лікування цієї хвороби повинні призначатися лікарем. Тривалість прийому і дозування медикаментозних засобів визначається теж лікарем, і залежить від форми і тяжкості захворювання. Найбільшою проблемою при лікуванні туберкульозу, вважається стійкість мікобактерій до різних видів препаратів (навіть найсильніших). Такі пацієнти практично не мають шансу на повноцінне одужання.
У найважчих випадках показано хірургічне лікування. Після ударних доз препаратів, в період реконвалесценції (одужання) пацієнтам показано санаторно-курортне лікування. Відомо, що збудник туберкульозу не любить свіжого повітря і сонця. У комплекс такого лікування необхідно включити ЛФК і дихальну гімнастику, приділивши особливу увагу збалансованому і вітамінізованого харчування, режиму роботи і відпочинку. Такий спосіб життя здатний створити диво і буде ефективніше вакцинації.
При будь-якому захворюванні легше хвороба попередити, ніж потім довго і важко лікувати. Туберкульоз не став винятком з цього правила. Потрібно завжди уважно ставитися до свого здоров'я, вчасно проходячи всі необхідні обстеження, дотримуючись здорового способу життя, можна зберегти здоров'я на довгі роки.