Як передається трихомоніаз
Основні причини зараження трихомоніазом представлені статевим контактом, так званим безпосереднім генітальним контактом або іншими варіантами статевих зносин, включаючи петтінг, а також генітальний-анальний і генітальний-оральний контакти.
Однак, не рідкісні випадки зараження, отриманого в результаті формування наступних факторів:
- контакт з біологічними рідинами. Передача інфекції трихомоніазу може здійснюватися при контакті з такими рідинами, як кров, слина або сперма, що належать хворій людині.
- контактно-побутовий тип інфікування. В даний час такий варіант зараження не має клінічних доказів, але з урахуванням факту збереження життєздатності інфекції у зовнішньому середовищі протягом декількох годин, не можна виключити такий спосіб інфікування, як використання зараженої кришки унітазу, предметів особистої гігієни або інфікованого нижньої білизни.
- вертикальний спосіб зараження. Такий тип передачі інфекції актуальний в процесі народження дитини. Як правило, найбільш високого ризику зараження піддаються новонароджені дівчатка.
Чим небезпечне захворювання для чоловіків
Більшість чоловіків довгий час не спостерігають наявність будь-яких клінічних проявів хвороби трихомоніаз, що обумовлено тим, що інфекція найчастіше протікає латентно. При зверненні до медичного закладу такі хворі, як правило, вже мають ускладнення, які виражаються в наявності уретриту або простатиту.
Бактеріальна трихомонада дуже небезпечна, а отримані в результаті зараження урогенітальні ускладнення найчастіше передбачувані. Максимальної небезпеки піддають себе чоловіки, що ведуть безладне статеве життя або ж мають деякі супутні інфекційні захворювання.
Слід зазначити, що трихомонади дуже часто стають першопричиною такого запального процесу в насінних бульбашках, як везикулит. Результатом значної активності патогена стає швидке і велике ураження яєчок і їх додаткові частини, що провокує незворотні фізіологічні зміни чоловічої статевої сфери.
Більш ніж у половині випадків везикуліт провокує розвиток хронічного орхоеідідіміта, який є дуже важкою і погано піддається терапевтичному впливу хворобою.
З трихомоніазом асоціюється і досить часте загострення більшості хронічних захворювань чоловічої сечостатевої системи, так як саме трихомонада викликає численні ускладнення, які виникають в результаті реінфікування.
Чи не виявлена на початковому етапі інфекція може стати причиною нульовий ефективності антибіотикотерапії в процесі лікування венеричних захворювань. Така ситуація обумовлена особливостями будови трихомонади і її здатність акумулювати в собі значну кількість небезпечних збудників, з подальшою блокуванням доступу більшості лікарських засобів.
Перші ознаки трихомоніазу у чоловіків: як він проявляється
Основних симптомів, що дозволяють припустити зараження трихомоніазом кілька. Найчастіше такі ознаки виражаються:
- сильним сверблячкою і дискомфортними відчуттями в області геніталій,
- болями і палінням в процесі сечовипускання,
- слизовими або гнійними виділеннями з статевого члена, характерними для уретриту,
- запаленням у вигляді почервоніння, набряку та роздратування на голівці статевого члена або в області крайньої плоті.
При поширенні інфекційного ураження в область передміхурової залози може спостерігатися наявність тупих, тягнуть болю в промежині, що супроводжуються утрудненим сечовипусканням. Крім того, спостерігається значне зниження якості сперми, яке виявляється за допомогою спермограми. Однак, найчастіше, трихомоніаз у чоловіків протікає практично безсимптомно або доповнюється «змішаними» симптомами приєднаних інфекцій.
Різні способи лікування сифілісу можна дізнатися з цього огляду.
Як лікувати трихомоніаз: схема лікування і препарати
При виявленні вказаних вище симптомів потрібно звернутися за консультацією до уролога, який точно встановить діагноз і призначить правильне, а головне, ефективне лікування після отримання результатів обстеження. Перед відвідуванням лікаря-уролога слід:
- Проте, ніж за пару днів відмовитися від статевих контактів,
- не можна проводити спринцювання, а також необхідно відмовитися від застосування спеціальних інтимних гігієнічних засобів,
- напередодні консультації потрібно виконати туалет статевих органів за допомогою теплої води і мила,
- рекомендується не мочитися за три години до лікарської консультації.
Необхідно підготуватися до відповідей на такі питання, які будуть задані урологом в процесі консультації:
- коли вперше були помічені симптоми захворювання,
- докладний опис всіх симптомів хвороби,
- чи відбулися зміни симптомів хвороби з часом,
- спостерігалися раніше подібні проблеми і чи проводилося лікування,
- наявність регулярного статевого життя з постійним, одним статевим партнером,
- використання методів контрацепції,
- чи здійснюється прийом лікарських препаратів, включаючи антибіотики,
- наявність хронічних захворювань у стадії загострення або нестійкої ремісії.
Чим лікувати трихомоніаз у чоловіків? Зазвичай схема лікування схожа з жіночої та передбачає використання антибіотиків групи п'ять-нітроімідазолу, до яких відносяться «Метронідазол» і «Тинідазол». Такі лікарські препарати характеризуються високим ступенем ефективності, і дозволяють в максимально короткі терміни добитися повного одужання.
Точне дозування і загальна тривалість лікувального курсу визначає лікуючий лікар, виходячи з тяжкості захворювання і наявності супутніх хвороб. При необхідності може бути не тільки призначений повторний лікувальний курс антибіотиків, а й збільшення дози лікарських препаратів.
Слід пам'ятати, що дані про ефективність будь-яких гомеопатичних засобів і народних методів для лікування трихомоніазу та інших захворювань статевої сфери у чоловіків і жінок відсутні.
Дуже часто застосування гомеопатії і використання народних методів провокують перехід трихомоніазу в безсимптомну, латентну форму, яка буде продовжувати руйнівну дію на сечостатеву систему чоловіки, а в подальшому максимально складно піддається медикаментозному лікуванню. Особливу увагу потрібно приділити профілактичним заходам, включаючи використання презервативів і максимальне обмеження кількості статевих партнерів,
Трихомоніаз є венеричним захворюванням, при виявленні якого проводиться лікування обох статевих партнерів. У процесі лікування необхідно повністю відмовитися від алкогольних напоїв, одночасний прийом яких з лікарськими засобами цілком може стати причиною дуже серйозних побічних реакцій.