В даний час відзначається тенденція до зростання частоти патології нервової системи у новонароджених, і основне місце серед неї займає родова травма шийного відділу хребта і головного мозку дитини.
Ця травма часто призводить до нестабільності шийного відділу хребта, впливу спастически скорочених м'язів на судинне сплетіння вертебральной артерії і шийних симпатичних вузлів, вегетативний рефлекторний відповідь на больову імпульсацію. Результатом перерахованих вище процесів є розвиток різних неврологічних симптомокомплексів.
У зв'язку з тим, що даний контингент хворих вимагає проведення інтенсивної і тривалої терапії, доводиться піддавати дітей значною хіміотерапевтичне навантаження, що небажано через вираженої алергізації, впливу лікарських препаратів на інші органи і системи організму дитини, а також протипоказань для конкретних лікарських засобів за віковим критеріям. У зв'язку з усім вищевикладеним є досить актуальним пошук нових схем терапії.
Для вирішення поставленого завдання нами були застосовані класичний, сегментарний масажі, техніка міофасціального розслаблення, постізометрична релаксація, мобілізація суглобів, м'які методики краніо-сакральної терапії і ізометрична гімнастика в одному комплексі з загальноприйнятими принципами без застосування хіміопрепаратів. Курс лікування становив 5-7 сеансів, що проводяться через день. При цьому батьки пацієнта щодня самостійно виконували комплекс ізометричної гімнастики по 2-3 рази на день. Таких курсів лікування у кожного пацієнта було по 5 протягом року.
У групі порівняння проводилася традиційна медикаментозна і фізіотерапевтична терапія.
Результати проведеної терапії оцінювалися по вираженості суб'єктивних проявів, даних об'єктивного мануального дослідження і даних додаткових методів обстеження.
У досліджуваній групі знаходилися 9 пацієнтів з діагнозами: перинатальне ураження центральної нервової системи змішаного генезу, гіпертензійного синдром, синдром м'язових дисфункцій, натальная травма шийного відділу хребта, до яких ми застосували нашу методику лікування, і 12 хворих з аналогічним захворюванням, які лікувалися традиційним способом.
Перед початком лікування і після проведених курсів як в досліджуваній групі, так і в групі порівняння проводилося комплексне обстеження пацієнта, що включало в себе загальноклінічні методи, огляд педіатра, невролога та інструментальні методи (рентгенографія шийного відділу хребта в бічній проекції, нейросонографія головного мозку).
У досліджуваній групі відзначалася більш виражена позитивна динаміка клінічних симптомів. Так, після першого ж сеансу у 76,3% пацієнтів нормалізувався сон, у 58,1% зникли прояви порушення, зменшилися кількості зригування у 59,4% хворих. Після першого курсу стала помітно менш виражена неврологічна симптоматика: вимушене положення голови і тулуба відзначалося тільки у 42,9% пацієнтів (в групі порівняння за той же період часу - у 61,2%), зниження гіпертонусу верхніх і нижніх кінцівок відзначено в 62, 3% і 31,1% відповідно. Вибухне джерельця стійко зникало після 2-3 сеансів у 41,7% пацієнтів, після другого курсу зникала і пульсація у 93,8% хворих. При традиційній терапії це відбувається тільки на тлі застосування діуретиків протягом 3-4 тижнів і стійкого ефекту не відзначається. Інша неврологічна симптоматика також більш швидко і якісно зникала при нашому методі лікування, хоча і не так швидко.
Позитивну клінічну симптоматику підтверджують і інструментальні методи досліджень.
Найбільш інформативними виявилися зміни розмірів цистерн мозку і міжпівкульна щілини при проведенні нейросонографії. Так, розміри цистерн мозку виявилися збільшені у всіх випадках, в 96,6% - міжпівкульна щілини. Збільшення розмірів бічних і 3-го шлуночків - в 62,1% випадків.
Після першого ж курсу лікування виявлена позитивна динаміка у всіх досліджених випадках. Так, зменшення розмірів цистерни мозку відзначалося від 1,2 до 2,4 рази, міжпівкульна щілини - від 1,1 до 2,2 рази. Динаміка розмірів шлуночків мозку також відзначалася, але була менш вираженою. Це говорить про зниження внутрішньочерепного тиску у пацієнтів після проведення нашої методики лікування і зазначалося в 97,1% випадків.
При рентгенологічному дослідженні шийного відділу хребта до проведення маніпуляцій у всіх випадках відзначалася дислокація тіл хребців на різних рівнях. Після всіх курсів терапії наступила повна Ренгенологіческое компенсація шийного відділу хребта у 97,3% пацієнтів.
В результаті проведеного нами дослідження можна зробити наступні висновки:
- застосування розробленої нами комплексної методики лікування хворих з перинатальним пошкодженням центральної нервової системи більш повно компенсують наслідки родової травми шийного відділу хребта і головного мозку,
- розроблена методика дозволяє в ряді випадків більш швидко і стійко купірувати явища підвищення внутрішньочерепного тиску,
- оскільки ми не застосовували медикаментозних препаратів в лікуванні хворих, випадків різних ускладнень нами виявлено не було.