- Комплексне лікування включає в себе:
- Дотримання дієтичного режиму
- Дотримання всіх заходів гігієни і профілактики туберкульозу
- хіміотерапія
- хірургічне лікування
- патогенетичне лікування
- Коллапсотерапия
Зазначений вище комплекс лікування вважається ефективним методом впливу на організм пацієнта.
Стаціонарне лікування хворого на туберкульоз повинно включати в себе індивідуальний дієтичний режим пацієнта і його індивідуалізований лікувальний і гігієнічний режим.
У хворих на туберкульоз органів дихання, які перебувають на стаціонарному лікуванні, можна виділити три основних рухових режиму:
1) Постільний режим або режим абсолютного спокою. Даний режим призначається хворим знаходяться на стаціонарному лікуванні в період важкого загострення туберкульозу (міліарний туберкульоз, гостра фаза ексудативного плевриту, казеозна пневмонія, фіброзно-кавернозного туберкульозу легенів), так само при спонтанному пневмотораксі і легеневих кровотечах. При такому режимі хворий повинен постійно перебувати в ліжку, активні рухи такому хворому протипоказані, хворого цілодобово потребує обслуговування - це годування, гігієнічні процедури та інше. Терміни тривалості даного режиму залежать від динаміки розвитку туберкульозного процесу, а також загального стану хворого.
З огляду на сучасні технології та методи лікування, а також своєчасність і правильність здійснюваних заходів невідкладної допомоги, плюс до цього своєчасне, кваліфіковане діагностування та лікування супутніх захворювань у хворого, даний режим абсолютного спокою можна обмежити до трьох тижнів.
При перевищенні цього терміну абсолютного спокою, у хворого може розвинутися ряд ускладнень, таких як: висхідна інфекція сечових шляхів, госпітальна пневмонія та інші ускладнення. Винятком на даний момент є пацієнти із захворюваннями центральної нервової системи і серцево-судинної системи, для таких хворих режим абсолютного спокою може бути продовжений на більш тривалий термін.
Режим відносного спокою або щадний режим призначається хворим з менш гострим перебігом захворювання туберкульоз та його ускладнень.
Даний режим передбачає, що в денний час пацієнт повинен перебувати в ліжку не більше 5 годин, крім нічного сну.
Пацієнтам призначаються короткочасні прогулянки один два рази на день тривалістю близько години.
Хворі самостійно обслуговують себе, відвідують їдальню, виконують самостійно більшість гігієнічних процедур.
Хворим призначається ранкова гімнастика, а також лікувальна фізкультура.
Тривалість перебування хворого на туберкульоз, в режимі відносного спокою (або щадному режимі) не повинна перевищувати за термінами 1,5 місяця.
3) Тренувальний режим.
Даний режим, призначають після повного викорінення гострих проявів туберкульозного процесу і його ускладнень, а також при лікуванні або стабільне поліпшення супутніх захворювань пацієнта. Тренувальний режим призначається і пацієнтам, що надійшли в стаціонарне відділення з малими формами туберкульозу, без явно виражених явищ туберкульозної інтоксикації, без ускладнень і без важких супутніх захворювань.
Перебування в ліжку вдень, для пацієнтів молодого і середнього віку, мало б перевищувати 2,5 години в день, а для літнього і старечого віку не більше 5 годин.
Тривалість прогулянок протягом дня, хворим поступово збільшують до трьох годин.
Ми з вами розглянули всі три рухових режиму, і слід пам'ятати, що переклад пацієнта з одного режиму в інший повинен здійснюватися, строго індивідуально для кожного хворого. Підставою для прийняття рішення повинні бути, загальний стан хворого і дані об'єктивного обстеження: рентгенологічна картина, показники зовнішнього дихання, дані: пульсу, артеріального тиску (АТ), частоти дихання (ЧД) і швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ)